Урочистості, присвячені пам’ятним датам історичних подій Другої світової війни

8 травня о 12.30 в актовій залі відбулися

 урочистості до 70-ої річниці  Перемоги над нацизмом у Європі, Дню пам’яті та примирення, Дню Перемоги

З наступаючим Днем Перемоги!

 
IMG_2429

IMG_2294 IMG_2256 IMG_2274 IMG_2317 IMG_2319 IMG_2340 IMG_2356 IMG_2362 IMG_2375 IMG_2384 IMG_2417 IMG_2422 IMG_2425 IMG_2434 IMG_2462 IMG_2469 IMG_2457

Про школу. Марина Врода

Про школу №113

Нещодавно мені подзвонили. І попросили написати вільні спогади про мою школу №113. На одну-дві сторінки. Я спробую.

Кільканадцять років поспіль дорогою до школи я зустрічала незворушний, задумливий погляд мого однолітка, який стояв намертво прикутим у кущах бузку, юного і золотого Володі Ульянова, що дивився нам услід, зустрічав і проводжав з дверей школи.

Це був, здається, 1989 рік. Ще ми всі у променях чорнобильської катастрофи, і ось-ось розвалиться Радянський союз. Чорно-біла фотокартка: на ній увесь наш клас на східцях школи, на східцях свого майбутнього.

Я у 1-Б класі на першому поверсі, в кабінеті, що в самому кінці коридору, навпроти хлопчачої майстерні зі станками. Моєю першою вчителькою була Катерина Федорівна. Я сиджу за другою партою у середньому рядку поряд з Олегом Овсієнко, відмінником, тихим і сором’язливим хлопчиком. Тепер він успішний перекладач. І мій друг.

Наш клас маленьких дітей, мрійливих облич нагадує садок маленьких деревець, який посадили для чогось особливого і гарного.

У той час директором була Людмила Григорівна Чумак, людина впевнена, принципова й спокійна. Діти до неї тягнулися, як квіт до сонця. Перший заступник, або завуч з навчально-виховної роботи — Петро Сергійович Овсієнко, найсерйозніша людина у школі, зажди одягнений у стильний строгий костюм, але іноді нагадував нам відмінника-учня. Незважаючи на його серйозність, на свята ми могли бачити його у вишиванці й чути, як його могутній голос лунає у «Два кольори». Другий завуч — Комарова Ніна Петрівна – моя вчителька англійської мови (іноземної, як тоді казали), завжди рухалася в ногу з часом, позитивно налаштована, натура артистична та натхнена, вона опікувалася святами, концертами, і конкурсами читців поезії. Її завжди хотілося наслідувати.

Але з чого ж почати? Я вчилася у школі, коли вже почала змінювалася наша країна. Ми, 7-8 річні, тоді багато чого не розуміли. Ми й не мали розуміти, ми мали вчитися. Вчилися, дружили…

Моє життя у школі не було якимось особливим. Я не була двієчницею, але й відмінницею також не була. Пам’ятаю, як моя мама вкотре приходила до школи і дивилася на портрети учнів, що висіли на дошці пошани, на яку мені все не вдавалося потрапити. І повторювала: «Ти ж, обіцяла, Маринко, бути на цій дошці, ну де ж ти є?».

Як усі діти, я мріяла, щоб мною пишалися батьки й вчителі.

Йшов час. І повинна вам зізнатися, що й справді, ніколи не пізно почати вчитися знову. Навіть, якщо ви вже вчитель, чи тільки прийшли до школи. Задля самого себе. Довіра, задоволення, й радість від навчання чи роботи – ось головні критерії успіху будь-якого процесу для мене зараз.

Я хочу від серця подякувати моїм вчителям. І всім тим хто не здається, бореться за те світле, охоче до знань, любові й розвитку, що я вірю, є в кожному учневі, і що часом, так важливо підтримати, зберегти.

В мене була ідея знімати кіно про школу тих часів, щоб розповісти про людський скарб, про професію вчителя, і про складний переломний час країни і суспільства в якому ми тоді опинилися. І в якомусь сенсі знаходимося й зараз.

Я щиро вдячна за вчительську працю, за любов, за приклад, який неможливо оцінити, він є на все життя:

Валентині Юхимівні, Лідії Степанівні, Наталі Петрівні, Юрію Юхимовичу, Ніні Петрівні, Олександрі Тихонівні, Василю Степановичу, Асі Петрівні, Людмилі Григорівні, Галині Данилівні, Людмилі Павлівні, Вірі Костянтинівні, Петру Сергійовичу, Катерині Федорівні, та багатьом іншім, усім моїм вчителям і вихователям, вдячна за їх дар, за терпіння, повагу, й ті знання, які вклали вони, і я сподіваюсь, що чогось мені таки вдалось навчитися.

З повагою учениця середньої школи № 113,

 

Марина Врода

 

Шкільними стежинами… Від минувшини до сьогодення … історія школи № 113 Дарницького району м. Києва

Дитинство – найкраща пора життя людини, і проходить вона у школі. Є на планеті дороге серцю місце – рідна школа. Кожного ранку, мов крихітні гомінливі струмочки, зливаючись у єдиний бурхливий потік, прямують сюди діти. І так багато років. Обличчя… Обличчя…

Великими вікнами виблискує триповерхова красуня спеціалізованої школи № 113анить просторими класами, скликає малиновим дзвоном школярів. І вони, веселі та життєрадісні, прямують до її порогу, щоб впевнено крокувати країною знань, відчути тепло і підтримку вчителів, зустріти привітні посмішки однокласників. А ще – щоб здобути впевненість у своїх силах, розкрити свої здібності і таланти, і пишатися тим, що навчаються в одній з найкращій шкіл міста, яка в цьому році святкує 57 років з моменту заснування.

Затишна, родинна, вона знаходиться в одному з мальовничих куточків Дарницького району -  мікрорайоні Червоний Хутір.

Минають дні, минають роки, але школа залишається молодою. У ній – життя і гордість багатьох поколінь, що залишили зерна любові і праці.

Нині навколо школи сад квітучий,

В нім плодоносять деревця,

А килим з квітів різнобарвних

Прикрашує шкільне життя.

 

І на подвір’ї так чудово,

Що хочеться іти щодня

У храм науки, як на свято,

Отримувать міцні знання.

( Л. Чумак , почесний директор школи)

 

ВСТУП

Спеціалізована школа №113 має свою неповторну історію. Свої традиції вона береже вже протягом 57 років. За цей час школа пройшла цікавий шлях розвитку, кожний етап якої ознаменований новими успіхами, перемогами, історичними постатями. Наш навчальний заклад, як і багато інших, віддзеркалює процеси, що відбуваються в різні періоди  історії нашої країни.

Сьогодні спеціалізована школа №113 – заклад нового типу ( з технологічним та спортивним профілями навчання), що забезпечує здобуття освіти понад державний освітній мінімум, здійснює підготовку талановитої творчо молоді до життя.

Основою навчально-виховного процесу в школі є дитина, людина, духовність, індивідуальність, відповідальність, толерантність, можливість вибору професії, яка б приносила задоволення, в першу чергу, людині і, звичайно, суспільству.

Інноваційні процеси, що відбуваються в навчальному закладі в останні роки, свідчать про підвищення ступеня розвитку професійної свободи педагогів, творчої самореалізації особистості вчителя і учня, виявлення відкритості, звернення до педагогічної скарбниці, створення гнучких само розвивальних систем для учнів.  В умовах ринкових відносин наш заклад нового типу, по-новому ставить питання, пов’язані з конкуренцією навчальних закладів та їхніх випускників, формування і функціонування специфічного «ринку знань»

На даному етапі спеціалізована школа №113 Дарницького району м. Києва – це сучасний заклад, де розвиток особистості учня та вміння реалізувати себе у сучасному світі стоять на першому місці. В школі панує культ знань, прагнення творити добро, постійно здійснюється пошук шляхів удосконалення навчально-виховної роботи.

В нашій школі працював і працює колектив однодумців, тих, кого об’єднує спільна мета і спільна діяльність. Вчителі дотримуються принципу – навчати, виховувати, творити людську особистість, тому постійно діляться здобутками, багаторічними напрацюваннями і спостереженнями. Кожен педагог є на вістрі реформування сучасної школи, втілюють ідеї колективної творчої справи, проектних та пошуково-дослідних технологій, роботи з обдарованими дітьми, розвитку творчих здібностей учнів. Будь-яка модель навчання і виховання в навчальному закладі має право на існування, якщо вона дає позитивні результати. У школі вдало поєднуються традиційні та інноваційні методи навчання та виховання. І цей тандем є виправданим.

 

 

 

 

 

 

Педагогічний колектив 80-90рр,

П’ята зліва в першому ряду — Чумак Л.Г.

 

 

 

 

 

 

 

Педагогічний колектив 90-2000рр,

Шостий зліва в другому ряду – Стеценко Л.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагогічний колектив сш № 113 сьогодні,

Третя зліва у другому ряду — Щенявська Н.Б.

 

 

 

 

 

Висококваліфікований педагогічний колектив щорічно забезпечує підготовку та участь школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін, конкурсів-захистів науково-дослідних робіт, що проводяться під егідою Малої академії наук, інших інтелектуальних конкурсів і турнірів.

Практичний досвід школи і надалі слугуватиме творчому зростанню інтелектуального потенціалу підростаючого покоління, розвитку національної освіти на благо нашої Батьківщини.

 

Галерея

Вступ. Свою історію має спеціалізована школа №113. Свої традиції вона береже вже протягом 57 років. За цей час школа пройшла неповторний шлях розвитку, кожний етап якої ознаменований новими успіхами, перемогами, історичними постатями. Наш навчальний заклад, як і багато інших, віддзеркалює … Читать далее