День Державного Прапора України

23 серпня.

Державний Прапор – один з трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку.

24 липня 1990 року, на флагшток перед будівлею Київської мерії був піднятий синьо-жовтий прапор, освячений у Софіївському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р.

У серпні 2004 року президент Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкуватиметься щорічно 23 серпня. Раніше День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

Офіційні документи:

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про Державний прапор України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 19, ст.257)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

м. Київ, 28 січня 1992 року
N 2067-XII

Стаття 20 Конституції України

Конституція України
(прийнята 28 червня 1996 р.)

Стаття 20.

Державними символами України є Державний прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. (…)

(…)

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про День Державного Прапора України

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України

п о с т а н о в л я ю :

1. Установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня.

2. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити здійснення комплексу заходів щодо святкування Дня Державного Прапора України.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 23 серпня 2004 року
N 987/2004

На Маковія готуємо квіти, мак і мед

14 серпня (за новим стилем) в народі святкують Маковія, яке у церковному календарі називається днем семи мучеників Маккавеїв. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Також сьогодні розпочинається “спасівка” — піст, який триває два тижні.

 

З цього свята розпочинається Успенський піст

Маковія в народі називають святом першого Спаса, Маковим або Мокрим. До нього приурочений день пам’яті семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії та вчителя Єлеазара, які прийняли мученицьку смерть за християнську віру в 166 році до н. е. від сирійського царя Антіоха Епіфана.

На Маковія обов’язково святиться вода в річках, озерах, колодязях та інших водоймах. Вона вважається цілющою і цінується не менше за стрітенську. У такій воді купалися самі й купали худобу, щоб очиститися від усього лихого. На Київщині святою водою кропили скирти з сіном, щоб миші не водилися, а також вулики з бджолами.

Цього дня розпочинається Успенський піст, який триває 2 тижні — до 28 серпня. Вважається, що на Маковія починають відлітати птахи. Тож із сьогоднішнього дня проводжаємо літо, а поступово і неквапливо у свої права вступає осінь.

Згадаємо народні традиції

Сьогодні у церквах святять воду, літні трави, квіти і мак. На Маковія люди приходили до церкви з букетами квітів, які називаються маковійчики або маковійки. У таких букетах, окрім обов’язкових стиглих голівок маку, були літні квіти і трави: чорнобривці, барвінок, айстри, жоржини, гвоздики, базилік, м’ята, чебрець, любисток, полин, деревій тощо. Маковійчик був своєрідним оберегом родини від усякого зла. Його зберігали за іконами у домі — до весни. Освяченими рослинами у давнину лікували, а сухі квіти дівчата вплітали у коси на Благовіщення, щоб були густішими. 

На Житомирщині в букет додавали моркву, качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. Жителі Черкащини святили вінок із квітів і колосків зі свічкою, щоб і господарство квітнуло. На Поділлі святили снопи із трав і овочів, з якими обходили будинки, двори та городи, щоб наступний рік був урожайним. Свяченим маком захищалися від відьом і упирів, а також обсипали дім і худобу від пристріту. Ця традиція збереглася і в наш час. Наприклад, перед тим, як увійти в нове житло, відвідати недобрих людей або внести новонародженого в дім, рекомендується посипати свяченим маком біля порогу і по кутах житла.

У столиці останніми роками святкування Маковія відроджується. Вранці 14 серпня кияни поспішають до церкви освятити букети з квітів і трав, а також колосків пшениці, жита або ячменю. Біля Володимирського собору, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври можна побачити цілу виставку “маковейчиків” — від скромних букетів до вишуканих композицій із трав, квітів і плодів нового врожаю.

Пригощаємося медом та шуліками

На Маковія святили свіжозібраний мед у стільниках, після цього його вдосталь куштували. Традиційно на святкових столах були пироги, вареники, пряники з маком і медом (медяники і маківники), а також улюблені дітьми шуліки — печені коржі з пісного тіста, які дрібно ламали і заливали медом та розтертим маком. Можна приготувати просту й смачну страву — млинці з маковою начинкою. Також популярним у народі на Маковія був пісний борщ із грибами

10 серпня- День фізкультурника

Свято здорового способу життя — День фізкультурника, бере свій початок з незабутніх 80-х років. На передодні його офіційного виникнення в СРСР були проведені перші, історичні Олімпійські ігри на території сучасної Східної Європи. Це були перші Ігри, які проводилися в соціалістичній країні. Можливо саме цей факт надихнув радянських керівників, і 1-го жовтня 1980-го року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР за №-м 3018-Х. В Указі святкуванню Дня фізкультурника встановлювався щорічний характер, підкреслювалося особливе позитивне значення цього своєрідного пам’ятного дня. Надалі це було підтверджено в редакції Указу Верховної Ради Радянського Союзу «Про внесення змін до законодавства СРСР про святкові і пам’ятні дні» від 1-го листопада 1988-го року № 9724-XI. Святкування Дня фізкультурника було встановлено в другу суботу серпня.
Ніяк не можна сказати, що аналогів Дню фізкультурника не було до 80-х років, адже в Радянському Союзі спорт займав особливе значення. За даними проекту DilovaMova.com, ще на зорі становлення Радянської влади, в 20-ті — 30-і роки, коли була запущена грандіозна комуністична машина пропаганди, в радянське суспільство вже впроваджувався крилатий лозунг, у якому йшлося, що в здоровому тілі — здоровий дух. Повсюдно відкривалися пролетарські спортивні товариства та організації для поширення спортивного руху в широкі маси, почали відкриватися фізкультурні факультети та спеціалізовані навчальні заклади, які готували майбутніх професійних фізкультурників по всій країні. Спорт став стрімко розвиватися, а видатні спортсмени стали в числі найбільш популярних людей в державі. Практично жодна святкова демонстрація або захід не здійснювалося без участі борців і гімнастів, атлетів і футболістів, а також інших представників різноманітних спортивних дисциплін.
Затребуваність та популярність спорту цілком виправдана. Адже спорт, це не тільки самоорганізація і дисципліна, здоров’я і молодість, елемент культури і стиль життя — це саме життя, рух вперед! Не випадково після розпаду «Великого і Могутнього», День фізкультурника спокійно пережив це потрясіння, залишаючись всенародним і одним з приємних свят для бадьорих духом людей.
З Днем фізкультурника!

9 серпня- Міжнародний день корінних народів світу

Міжнародний день корінних народів світу встановлено 23 грудня 1994 Генеральною Асамблеєю ООН. Цього дня в 1992 році відбулося перше засідання Робочої групи з корінних народів Підкомісії із заохочення та захисту прав людини.
У цей Міжнародний день корінних народів світу ми віддаємо належне багатству культур корінних народів і особливому внеску, який вони вносять до сім’ї народів світу. Ми також пам’ятаємо про величезні труднощі, з якими стикаються багато корінних народів — від неприпустимих масштабів бідності та захворюваності до позбавлення майна, дискримінації і відмови в основних правах людини.
Перше Міжнародне десятиріччя корінних народів світу, розпочате в 1995 році, допомогло більш чітко почути голос корінних народів в усьому світі та підвищити увагу до проблем корінних народів.
Ми вступаємо у друге Десятиріччя, і тут не слід забувати, що одного діалогу недостатньо. Ми повинні зосередити нашу увагу на діях в захист прав корінних народів і в підтримку поліпшення їх положення, в тому що стосується їх земель, їх мов, їх джерел до існування та їх культур.

8 серпня День військ зв’язку України!

Війська зв’язку — спеціальні війська, призначені для забезпечення зв’язку і управління військами. У озброєних силах більшості країн Війська зв’язку входять до складу всіх родів військ. Війська зв’язку складаються з частин, вузлів зв’язку, а також підрозділів постачання, ремонту і інших установ зв’язку.

У російській армії підрозділу зв’язку з’явилися в середині 19 століття, після винаходу електричного телеграфу. Перший військовий похідний телеграф застосовувався у Кримській війні 1853-56. Перші частини зв’язку іменувалися військово-похідними телеграфними парками, які в 1884 були введені в армійські корпуси, пізніше замість них були створені військово-телеграфні роти. У травні 1899 сформована перша у світі військова радіочастина — «Кронштадтський іскровий військовий телеграф».

З 1900 радіозв’язок став поступово упроваджуватися в армію. У російсько-японську війну 1904-05 російські війська застосовували дротяний телеграф, радіотелеграф і телефон. Проте через техніко-економічну відсталість Росії в армії цих засобів було мало.

На початок 1-ої світової війни 1914-18 в російській армії були підрозділи зв’язку у всіх піхотних, кавалерійських і артилерійських частинах і з’єднаннях.

Це свято поєднує історію і сучасність військ, є свідченням заслуг та оцінкою ратної праці багатьох поколінь професіоналів військового зв’язку, їх ролі у забезпеченні обороноздатності нашої Батьківщини.

Військовий зв’язок — це невід’ємна складова управління Збройними Силами, його матеріальна основа. Війська зв’язку Збройних Сил України беруть свій початок від часів Першої світової і громадянської війн. Особливо важливу роль вони відіграли в роки Великої Вітчизняної війни. 48 українців, які служили у цих військах, у запеклих боях з ворогом удостоїлися високого звання Героя Радянського Союзу.

В усі буремні днини зв’язківці знаходилися на передовій. Досвід, отриманий у роки Великої Вітчизняної війни, в горах Афганістану, у пеклі Чорнобиля нині шліфується і примножується у навчальних аудиторіях, на полігонах, під час миротворчих навчань і місій. Тим самим забезпечується висока бойова готовність, оперативність і надійність управління військами. Організований і постійно діє зв’язок Батьківщини з нашими миротворцями в Косовому та Ліберії.

Сьогодні здійснюється поступовий перехід на якісно новий рівень оснащення військ зв’язку, впроваджуються сучасні цифрові технології. Переконаний, це сприятиме підвищенню бойової готовності військ та стійкості, оперативності і живучості військового зв’язку.

Вірність військовому обов’язку і народові України, високий професіоналізм – ці найкращі якості завжди були і залишаються притаманними військовим зв’язківцям. Своєю наполегливою працею вони забезпечують високу бойову готовність військ, оперативність і надійність управління ними.

Вітаючи вас сьогодні з професійним святом, висловлюємо глибоку шану і вдячність всім військовим зв’язківцям за самовіддану працю, професіоналізм і винахідливість.

Щиро бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, щастя, добра і миру, сімейного благополуччя і достатку, нових успіхів у нелегкій ратній службі на благо Батьківщини і її Збройних Сил!

Международный день «Врачи мира за мир» — 6 серпня

Чтить этот день было предложено организацией «Врачи мира за предотвращение ядерной угрозы» в память о бомбардировке Хиросимы, которая произошла 6 августа 1945 года.

Этот день в некотором смысле символичен и служит напоминанием об этой человеческой трагедии, о роли врачей в борьбе за мир и в предотвращении войны в целом. Организация отмечает этот день своей повседневной работой.

Вот уже более 60 лет, каждый год 6 августа в 8 часов 15 минут утра японский город Хиросима замирает — минута молчания. Сложив руки у груди и наклонив головы, пожилые и молодые японцы, матери и дети, учителя и чиновники — все в эти минуты думают о том страшном дне 6 августа 1945 года, когда на мирный город была сброшена атомная бомба.

Организация «Врачи мира за предотвращение ядерной угрозы» возникла в 1980 году во Франции в результате отделения от другой знаменитой международной организации «Врачи без границ». С тех пор крупные отделения «Врачей мира» появились в двенадцати странах, включая США, Швецию и Нидерланды.

ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ

о г о л о ш у є

НАБІР ДО 1 КЛАСУ
наявність висококваліфікованого колектику ,чудове розташування ,великий сад, шкільне подвір’я та стадіон створюють умови як для гарного навчання так і для повноцінного відпочинку.
• Англійська мова з 1 класу
• Друга іноземно мова (німецька або російська) з 5 класу
• Інформатика з 7 класу
• Група подовженого дня до 18.00
• Для першокласників є затишна спальня

також запрошуємо на навчання учнів 2-11 класів
запис до школи відбувається:
понеділок-п’ятниця
з 9.00 до 18.00
Адреса школи:
вул.Вакуленчука, 50-А
довідки за телефоном:
563 99 14
563 99 84
Поруч з м. Бориспільська